Наукова сенсація у столиці: дослідники впритул наблизилися до розкриття історичної загадки

За радянської влади було розібрано один із найвеличніших соборів, де була могила гетьмана Петра Сагайдачного, зараз дослідники встановили точне місце його розташування.

Місце поховання гетьмана Сагайдачного може бути віднайдене вже наступного року. Наукова сенсація у столиці: вченим вдалося точно встановити місце розташування Богоявленського собору на Подолі. Саме там, за історичними свідченнями і був похований славетний український гетьман. Встановити місце закладки фундаментів вдалося за допомогою сучасних технологій, йдеться в ТСН.

Надсучасний і потужний георадар, який схожий на газонокосарку, вартістю у кілька автівок, може “бачити вглиб до 8 метрів. Саме ним на майдані на території Києво-Могилянської академії виявили величний Богоявленський собор, архітектурну домінанту столичного Подолу.

Він був побудований ще Мазепою, а знищений за радянських часів: його розібрали на цеглу. Достеменно відомо, що тут було поховано гетьмана Петра Сагайдачного, але разом з собором втрачено і точні свідчення про його могилу. Переконатися в тому, що підземна частина храму зберіглася, допоміг випадок. “У 2010 році був ремонт труби, яка пошкодилася, і робочі розкрили це місце, тут були такі траншеї”, - розповідає Ксенія Бондар, як в котловані побачили фундамент.

13 років тому дозвіл на розкопки влада не дала. Дослідження припинили доки не з’явилась можливість «просвітити» цю територію радаром. Щоб отримати уяву про те, що саме під землею, пані Ксенії довелося дослідити кожен сантиметр величезного подвір’я. “Нам дали план комунікацій, так ми знайшли і ті, які нам намалювали, і ті, які невідомі”, - повідомляє дослідниця.
Вона з’ясувала, що добре збережені фундаменти старовинного собору просто під ногами киян. “0,6-0,8 метрів! Тобто, він зовсім близько! Майже під нами”, - каже вона.

Собор був величним і накривав собою більшу частину сучасного подвір’я. Вівтар старовинного храму у кількох кроках від траншеї, у якій дивом виявили фундамент храму. На асфальті досі видно латки після того ремонту. “Якщо копаючи траншею для теплотраси знайшли такі цільні гарні елементи, то коли будемо цільні розкопи проводити, я сподіваюсь, багато… багато див знайдемо”, - каже директор центру консервації предметів археологій Тетяна Осінчук.

В київській картинній галереї виставили елементи оздоблення собору, що були в тій траншеї. Тут є кахлі і навіть обломок колони. “Це колона оздоблення центральної зони вхідної, в нас є тільки вона одна”, - кажуть в галерії.

Зберіглися і фотографії, і креслення собору ззовні та зсередини. А ще панорамні фото Подолу, з яких очевидно, що собор був найвищою і найвеличнішою спорудою. Науковці хочуть повернутися собору його ім’я.

Ще у 90-х собор було внесено до списку пам'яток, що підлягають відбудові – разом з Успенським собором в лаврі та Михайлівським монастирем. Тепер, коли віднайдено фундамент, про відбудову можна вже говорити предметно. “Богоявленський собор набув статусу нововиявленої пам'ятки культурної спадщини. Це відбулося вже під час війни! Минулого року”, - кажуть науковці.
Новий статус пам'ятки дає можливість ініціювати розкопки: за планом, вони почнуться наступного літа і будуть масштабними. Пані Тетяна каже, що перша її мрія – відкрити фундаменти, а згодом і відновити собор. Друга – віднайти могилу Гетьмана Сагайдачного.
“Згадки про те, що кам’яне поховання, кам’яний склеп був знайдений у 70-х роках і інформації про його переміщення немає, тому віримо, що ми знайдемо. Один із склепів знаходився під стовпом ікони божої матері”, - дослідниця вказує на найімовірніше місце поховання гетьмана.

Доктор історичних наук, Максим Яременко з нею сперечається: писемних свідчень про могилу гетьмана катма. Тож, доведеться докласти зусиль, аби віднайти і довести, що це саме вона. “Де саме в цьому місці, на території могилянки, може бути могила Сагайдачного, ми не знаємо… але він тут”, - каже він.